Ситуація в порту Рені через експансію Румунії потребує втручання на державному рівні

У Рені посилюється занепокоєння щодо майбутнього місцевого порту на тлі загострення конкуренції в нижньодунайському логістичному вузлі. 27 березня 2026 року депутати Ренійської міської ради одностайно підтримали звернення до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів щодо складної економічної ситуації, в якій опинився порт Рені після переходу молдовського порту Джурджулешти під контроль румунської державної портової адміністрації Констанци. Проєкт рішення, за даними місцевих медіа, підтримали 19 депутатів.

У зверненні наголошується, що після відновлення роботи українського морського коридору значна частина вантажопотоків переорієнтувалася на глибоководні порти Великої Одеси, що призвело до скорочення перевалки в Рені. Депутати також вказують на системну проблему тарифної неконкурентоспроможності: порт Рені, на їхню думку, залишається найдорожчим за рівнем обов’язкових державних зборів порівняно не лише з Ізмаїлом, а й з іноземними портами-конкурентами — Джурджулештами, Галацом і Браїлою.

Окреме занепокоєння у Рені викликає стратегічна зміна статусу Джурджулештів. ЄБРР офіційно повідомив, що продав 100% акцій оператора Giurgiulesti International Free Port румунській державній компанії Port of Constanța, а сама угода є частиною ширшої логістичної стратегії Румунії. За даними низки джерел, новий власник планує інвестувати понад 24 млн євро в модернізацію інфраструктури порту, розширення його потужностей та інтеграцію до логістичної мережі Констанци.

На цьому тлі Ренійська міська рада закликала центральну владу України вжити низку невідкладних заходів. Серед ключових пропозицій — скасування необґрунтованих платежів за транзит акваторією порту Ізмаїл для суден, що прямують до Рені, оптимізація лоцманської проводки, врегулювання з молдовською стороною тарифної політики щодо залізничного транзиту, а також усунення законодавчих суперечностей навколо земельної ділянки порту площею понад 94 га з метою створення передумов для інвестицій.

У своєму зверненні депутати підкреслюють, що реалізація цих рішень має не лише локальне, а й загальнодержавне значення, оскільки йдеться про збереження порту Рені як стратегічного елемента Дунайського логістичного напрямку та одного з інструментів підтримки експортної спроможності України.

Коментар ІДД

Інститут Дунайських досліджень підтримує позицію Ренійської міської ради і вважає, що ситуація навколо порту Рені вже вийшла за межі суто місцевої проблематики. Після переходу Джурджулештів під контроль румунської державної портової системи й фактичного включення цього активу до орбіти Констанци конкуренція в нижньодунайському регіоні переходить на новий рівень. У цих умовах Україна не може залишати порт Рені сам на сам із тарифними, інфраструктурними та регуляторними дисбалансами.

Експерти ІДД послідовно наголошували, що розвиток порту Джурджулешти у зв’язці з Констанцою означає формування більш консолідованого саме румунського логістичного контуру на Дунаї. 

Відповіддю України має стати не фрагментарне реагування, а системна державна стратегія підтримки власних дунайських портів, насамперед Рені, як найбільш вразливої ланки у нинішній конфігурації конкуренції. Необхідно перегляд портових зборів, усунення штучних транзитних витрат, модернізацію підходів до лоцманського забезпечення, розв’язання земельно-правових обмежень та формування окремого інвестиційного пакета для порту.

Зволікання з такими рішеннями створює ризик подальшого перетікання вантажопотоків, капіталу та логістичних сервісів до суміжних іноземних вузлів. Натомість своєчасне державне втручання дозволило б не лише стабілізувати ситуацію в Рені, а й зберегти для України важливий інструмент присутності в дунайській торгівлі, транзиті та регіональній транспортній політиці.