Молдова шукає рішення для прискорення судноплавства на Дунаї та аграрних автоперевезень

Молдовський аграрний бізнес очікує від уряду практичних рішень щодо прискорення вантажних перевезень на Дунаї та скорочення черг автомобільного транспорту на кордоні з Румунією. Проблеми обговорили 14 вересня під час нарад керівництва Міністерства сільського господарства та харчової промисловості Молдови (MAIA) і Міністерства інфраструктури та регіонального розвитку (MIDR) з операторами зернового сектору.

Найгострішою залишається ситуація із судноплавством. Міжнародний вільний порт Джурджулешти — єдиний прямий вихід Молдови до міжнародних морських маршрутів — значною мірою залежить від пропускної спроможності Сулінського каналу в Румунії.

За оцінками представників бізнесу, цього тижня в районі Рені—Джурджулешти щоденно очікують своєї черги близько 5–8 суден, а затримки під час проходження маршруту можуть перевищувати 15 днів.

Додатковою проблемою є обмеження осадки суден. За інформацією учасників ринку, фактичні параметри становлять близько 5,5–6,5 метра проти номінальних 7,2 метра. Це не дозволяє повністю завантажувати частину суден, збільшує кількість необхідних рейсів та, відповідно, транспортні витрати експортерів.

Перевалка на рейді як можливе рішення

Представники зернового та логістичного бізнесу запропонували дозволити перевалку вантажів на рейді — завантаження судна, що перебуває на якорі, без безпосереднього використання причалу.

За оцінками бізнесу, такий механізм міг би зменшити черги біля Джурджулешт і створити додаткові можливості для перевалки приблизно 20–50 тис. тонн вантажів за один операційний цикл.

Запит щодо організації таких операцій у районі Джурджулешти—Рені—Галац уже подано. Його реалізація потребує погодження на міжнародному рівні, зокрема з Європейською комісією.

15 вересня віцепрем’єр-міністр, міністр інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Володимир Боля планує обговорити питання оптимізації судноплавства на Дунаї з представником Європейської комісії.

Черги вантажівок біля Джурджулешт

Паралельно молдовська влада працює над вирішенням проблем автомобільних перевезень сільськогосподарської продукції.

16 вересня міністр сільського господарства та харчової промисловості Еудженіу Осмокеску разом із керівництвом поліції має відвідати Джурджулешти для оцінки можливості оперативного відновлення системи регулювання руху на приблизно двокілометровій ділянці дороги Рені—Джурджулешти між портом і митним пунктом.

Аграрний бізнес пропонує запровадити два механізми. Перший передбачає попереднє інформування прикордонної поліції про транспортні засоби зі статусом уповноваженого економічного оператора з можливістю організації їхнього руху до митної зони.

Другий — відновлення механізму почергового пропуску вантажного транспорту з Молдови та України, який має забезпечити більш прогнозований розподіл потоку на перевантаженій ділянці.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

В Інституті Дунайських досліджень зазначають, що ситуація навколо Джурджулешт фактично демонструє системний характер проблеми пропускної спроможності всього Нижньодунайського транспортного вузла. Рені, Джурджулешти, Галац і Сулінський канал сьогодні функціонують як взаємопов’язані елементи одного логістичного коридору, тому затримка в будь-якій його точці швидко переноситься на інші ділянки.

Можливість перевалки вантажів на рейді здатна частково збільшити фактичну пропускну спроможність Джурджулешт і зменшити залежність від обмеженої кількості причалів. Водночас такий механізм не може сам по собі вирішити проблему тривалого проходження Сулінського каналу. Він потребує чіткої координації питань безпеки судноплавства, лоцманського забезпечення, митного та прикордонного контролю, а також погоджених правил між Молдовою, Румунією та Україною.

Аналогічний підхід необхідний і для автомобільного транспорту. Просте прискорення пропуску вантажівок на окремій ділянці може лише перенести чергу на наступний пункт маршруту. Тому система попереднього повідомлення, електронного управління чергами та узгодженого почергового пропуску українських і молдовських перевізників має працювати як єдиний механізм.

Для України ця дискусія має безпосереднє значення. Рені та Ізмаїл використовують ту саму нижньодунайську інфраструктуру і значною мірою залежать від тих самих навігаційних обмежень, що й Джурджулешти. Тому збільшення пропускної спроможності має відбуватися не через конкуренцію трьох країн за обмежений ресурс, а через спільне управління коридором Україна—Молдова—Румунія.

У перспективі район Рені—Джурджулешти—Галац доцільно розглядати як єдиний мультимодальний логістичний вузол із синхронізованими судноплавними, автомобільними, залізничними та прикордонно-митними процедурами. Саме такий підхід здатний не лише оперативно скоротити нинішні черги, а й підвищити стійкість усього Дунайського транспортного коридору.